Пільги для інвалідів

Інваліди бувають 3-х груп: 1-шої, 2-ої та 3-ої. Перша група має дві категорії – А і Б. Якщо людина має 1-шу група, кат. А – це найбільша форма інвалідності. Інваліди до 18 років вважаються дітьми-інвалідами та не мають групи. Після 16 років, після проходження медико-соціальної експертизи вони отримують групу. Вони можуть отримати статус інваліда з дитинства (якщо вони з дитинства інваліди). Можуть отримати групу – і це буде значити, що вони не були інвалідами у дитинстві. Медико-соціальна експертиза (за місцем проживання) встановлює також строк, на який людина може отримати інвалідність.

Державна соціальна допомога призначається інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам віком до 18 років (Згідно Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”, ст. 1) у таких розмірах: інвалідам з дитинства I групи - 100 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам з дитинства II групи - 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам з дитинства III групи - 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; на дітей-інвалідів віком до 18 років - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Наприклад, до 1. 04. 2006 року її розмір становив 350 грн (1-ша група), 280 грн (для 2-ої групи) та 210 грн (для 2-ої).

Призначена Державна соціальна допомога виплачується інваліду з дитинства (Згідно Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”, ст. 10) незалежно від одержуваного ним заробітку, стипендії, аліментів або інших доходів. Державна соціальна допомога, яка призначена на дитину-інваліда віком до 18 років, виплачується незалежно від інших доходів.

Згідно Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”, ст. 7, органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров'я у 3-денний строк зобов'язані надіслати копії акта огляду інваліда з дитинства або медичного висновку про визнання дитиною-інвалідом до Управління праці та соціального захисту населення («совбесу») за місцем проживання інваліда з дитинства або батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника дитини-інваліда. Не пізніше 10 днів після надходження документів, зазначених у частині першій цієї статті, Управління праці та соціального захисту населення зобов'язане у письмовій формі повідомити інваліда з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини-інваліда про право на державну соціальну допомогу, умови, розмір і порядок її надання. За місяць до закінчення строку виплати Державної соціальної допомоги управління праці та соціального захисту населення зобов'язане попередити у письмовій формі інваліда з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини-інваліда про причину припинення її виплати.

Заява про призначення Державної соціальної допомоги подається інвалідом з дитинства до управління праці та соціального захисту населення («собесу») за місцем проживання. Заява про призначення державної соціальної допомоги розглядається органами праці та соціального захисту населення не пізніше (Згідно Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”, ст. 9) 10 днів після надходження заяви з усіма необхідними документами.

Якщо батьки, усиновителі, опікуни тощо не зверталися за допомогою (не писали заяву), а потім звернулися, вони можуть отримати гроші за кілька попередніх місяців! Якщо вони не зверталися без поважних причин, то вони можуть отримати гроші за 12 місяців, а якщо вони мали поважні причини – то за весь період (наприклад, інвалідності) - стаття 12.

У разі смерті інваліда з дитинства або дитини-інваліда віком до 18 років членам його сім'ї або особі, яка здійснила поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі двомісячної суми державної соціальної допомоги. Допомога на поховання (Згідно Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”, ст. 15) виплачується незалежно від строку звернення за її виплатою. За нею звертатися в Управління Пенсійного Фонду або інші установи. Крім того, якщо померла людина мала вклади в Ощадбанку СРСР, людина, яка пред’явить ощадкнижку та ін. необхідні документи, може отримати з кожної ощадкнижки 500 грн на поховання.

Також (Згідно Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”, ст. 3) одинокі особи можуть отримувати добавку за нагляд. Інвалідам з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (конкретно це 179 грн. 50 коп., з осені 2006 р. вона зросте до 184 грн.). Одиноким інвалідам з дитинства ІI і III груп, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (конкретно це 53 грн 85 коп., з осені 2006 р. буде трохи більше). Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом установлюється в розмірі: на дитину-інваліда віком до 6 років - 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років (тобто, це буде 200 грн), на дитину-інваліда віком від 6 до 18 років - 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років (на квітень 2006 р. – 263 грн 50 коп). Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом. Одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною-інвалідом призначається незалежно від факту роботи.

Також інваліди можуть отримувати ПЕНСІЮ. Існують такі види пенсій. Трудові пенсії ( за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років) та Детальніше про пенсії (за віком) див. нижче. Розповімо про пенсії для інвалідів. Ті особи, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право (Згідно ст. 16 Закону “Про пенсійне забезпечення”) на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Також, згідно ст. 17 Закону “Про пенсійне забезпечення”, матері інвалідів з дитинства, які виховали дітей до восьмирічного віку, (а також ті жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до 8-річного віку), мають право на пенсію за віком після досягнення ними 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94). У разі відсутності матері, коли виховання дитини-інваліда здійснювалось його батьком, йому призначається пенсія за віком після досягнення 55 років при стажі роботи 20 років.

Згідно ст. 18 Закону “Про пенсійне забезпечення” особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), і диспропорційні карлики мають право на пенсію за віком: чоловіки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 20 років; жінки - після досягнення 40 років і при стажі роботи не менше 15 років; інваліди по зору I групи - сліпі та інваліди з дитинства I групи мають право на пенсію за віком: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років; жінки - після досягнення 40 років і при стажі роботи не менше 10 років.

Згідно ст. 25 Закону “Про пенсійне забезпечення” пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання (стаття 26) призначаються незалежно від стажу роботи. Пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання призначаються при наявності такого стажу роботи на час настання інвалідності:

Стаж роботи (в роках)

До досягнення 23 років - 1 рік
від 23 років до досягнення 26 років - 2 роки
від 26 років до досягнення 31 року - 3 роки
від 31 року до досягнення 36 років – 5
від 36 років до досягнення 41 року – 7
від 41 року до досягнення 46 років – 9
від 46 років до досягнення 51 року – 11
від 51 року до досягнення 56 років – 13
від 56 років до досягнення 61 року – 14
від 61 року і старші - 15

Згідно ст. 25 Закону “Про пенсійне забезпечення”, якщо було набуто стажу роботи, необхідного для відповідної вікової групи, і робота продовжувалась при переході до наступної вікової групи, то умова про стаж вважається виконаною незалежно від вимог, встановлених для наступної вікової групи. Тобто, якщо інвалід внаслідок загального захворювання віком, наприклад, 22 роки (до 23 років) працював протягом 1 року, а потім вирішив ще попрацювати півтора року, йому все рівне призначається пенсія. Зарплата йому йде незалежно від пенсії (згідно статті 85 Закону “Про пенсійне забезпечення”). Особам, які стали інвалідами внаслідок загального захворювання в період роботи або після її припинення до досягнення 20 років, пенсії призначаються незалежно від стажу роботи. Інвалідність, згідно ст. 26 Закону «Про пенсійне забезпечення» вважається такою, що настала внаслідок трудового каліцтва, якщо нещасний випадок, який спричинив інвалідність, стався (крім випадків протиправного діяння): а) при виконанні трудових обов'язків (у тому числі під час відрядження), а також при здійсненні будь-яких дій в інтересах підприємства або організації, хоча б і без спеціального доручення; б) по дорозі на роботу або з роботи; в) на території підприємства, організації або в іншому місці роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), протягом часу, необхідного для приведення в порядок знарядь виробництва, одягу тощо перед початком або після закінчення роботи; г) поблизу підприємства, організації або іншого місця роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), якщо перебування там не суперечило правилам внутрішнього трудового розпорядку; д) при виконанні державних або громадських обов'язків; е) при виконанні дій по рятуванню людського життя, по охороні державної, колективної та індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку.

Пенсії по інвалідності (згідно ст. 26 Закону “Про пенсійне забезпечення!”) призначаються в таких розмірах: інвалідам I групи - 70 процентів; інвалідам II групи - 60 процентів; інвалідам III групи - 40 процентів заробітку (Див. ст. 64). Якщо ж інвалідність пов’язана з виконанням службових обов’язків, розмір пенсії збільшується, див. також ст. 77 цього ж Закону.

Згідно ст. 33 Закону “Про пенсійне забезпечення” пенсії по інвалідності, в тому числі обчисленої в мінімальному розмірі, встановлюються такі надбавки: а) непрацюючим інвалідам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, - на кожного непрацездатного члена сім'ї (статті 37, 40, 41) в розмірі соціальної пенсії, передбаченої для відповідної категорії непрацездатних; б) інвалідам I групи, одиноким інвалідам II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, а також одиноким інвалідам III групи, які досягли пенсійного віку, - на догляд за ними в розмірі соціальної пенсії (пункт "б" ст. 94 Закону “Про пенсійне забезпечення”). Надбавки, передбачені пунктами "а" і "б" цієї статті, можуть нараховуватися одночасно. Надбавки і підвищення до пенсій по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи нараховуються відповідно і в порядку, встановленому Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Якщо ж сім’я інвалідів (непрацездатних) була на утриманні годувальника (тобто людини, яка забезпечувала їх матеріально), то після його смерті родина має право, згідно ст. 4 Закону «Про пенсійне забезпечення» пенсію, виходячи з його заробітку. Якщо ж людина проживає в будинках-інтернатах (пансіонатах), стаціонарних відділеннях територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, а також дітям, яким призначено соціальні пенсії та які проживають у дитячих будинках-інтернатах, виплачується 25 процентів розміру призначеної пенсії, але не менше 20 процентів мінімального розміру пенсії за віком на місяць. Тобто, згідно ст. 88 Закону “Про пенсійне забезпечення”, ці люди мають отримувати на руки близько 75 грн щомісяця.

Стаття 94. Розміри соціальних пенсій. Соціальні пенсії призначаються в таких розмірах: а) 30 процентів мінімального розміру пенсії за віком: особам, які досягли віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років і не набули права на трудову пенсію без поважних причин; б) 50 процентів мінімального розміру пенсії за віком: особам, які досягли віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років і не набули права на трудову пенсію з поважних причин; інвалідам III групи; в) 100 процентів мінімального розміру пенсії за віком: інвалідам II групи; дітям-інвалідам віком до 16 років; дітям (пункт "а" статті 37), а також одній із осіб, зазначених в пункті "в" статті 37 у разі втрати годувальника; г) 200 процентів мінімального розміру пенсії за віком: інвалідам I групи; матерям, яким присвоєно звання "Мати-героїня"

ЗУ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачає надання інвалідам такого переліку пільг:

-Інваліди, які отримують пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу призначену замість пенсії, діти-інваліди мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.

-Інваліди першої і другої груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків їх вартості.

-Інваліди і діти-інваліди за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.

-Порядок забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів лікарськими, технічними та іншими засобами, санаторно-курортними путівками визначає Кабінет Міністрів України. Інваліди, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім метрополітену і таксі), а також всіма видами приміського транспорту.

-Діти-інваліди та інваліди першої, другої груп по зору і з ураженням опорно-рухового апарату та особи, які супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів зазначених категорій (не більше одного супроводжуючого), мають право на безплатний проїзд також у метро.

-Інваліди, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів (не більше однієї особи, яка супроводжує інваліда або дитину-інваліда), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

-За інших рівних умов переважне право на зарахування до вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів мають інваліди та діти з малозабезпечених сімей, у яких:

1)обидва батьки є інвалідами;
2)один з батьків - інвалід, а інший помер;
3)одинока матір з числа інвалідів;
4)батько - інвалід, який виховує дитину без матері.

-Під час навчання зазначеним категоріям громадян стипендія та призначена пенсія (державна соціальна допомога інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам) виплачуються в повному розмірі.

-Діти-інваліди, що не мають батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав і проживають у державних або в інших соціальних установах, після досягнення повноліття мають право на позачергове одержання житла і матеріальну допомогу на його благоустрій, якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя.

-Інваліди першої та другої груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів. Порядок і умови встановлення телефонів інвалідам визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів.

-Інвалідам першої, другої груп і сім'ям, у складі яких є два або більше інвалідів, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (похвилинним, посекундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою.

-Інвалідам першої, другої груп по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою.