Робота соціального педагога у дошкільному закладі

 Робота соціального педагога в дошкільному навчальному закладі

   Виділяються три провідні напрямки роботи соціального педагога в дошкільному закладі:

   1. Консультування адміністрації:- проведення соціально-педагогічних досліджень в педагогічному дитячому та батьківському колективах за допомогою основного діагностичного та практичному інструментарію;

   - опитувальники: анкета і бланки інтерв’ю, бланки соціально-педагогічних спостережень для вивчення соціально-педагогічних процесів та явищ у колективі;

   - участь у розв’язанні конфліктів між батьками та навчальним закладом, батьками та дітьми, вихователями та батьками.

2. Проведення методичної роботи з педагогічними працівниками закладу.

   Ця робота передбачає проведення соціальним педагогом навчальних занять з вихователем з метою навчання прийому соціометричного контролю за оточенням в групах. Допомога в діагностиці соціально-емоційної напруженості у дітей (відчужені, знехтувальні діти). Навчально-виховна робота участь в роботі педрад, батьківських зборах на ін.

   3. Співпраця та взаємозв’язок з різними державними та не державними закладами(органами управління освіти, соціальними службами, медичними установами, комісіями справами неповнолітніх).

   4. Провідним напрямком роботи соціального педагога є соціально-педагогічна реабілітаціядітей та родин, які потребують соціального захисту.

   5. Для роботи с такими дітьми, які стоять на окремому обліку у соціального-педагога розробляється індивідуальний план реабілітаційних заходів та контролюється хід його реалізації.

   6. Категорії сімей, що стоять на обліку:

·          неповні сім'ї;

·          багатодітні сім'ї

·          сім'ї інвалідів

·          асоціальні (алкоголізм, наркоманія, проституція);

·          сім'ї де є члени з жорстокою, агресивною поведінкою, з психічно-сексуальним відхиленням тощо.

Робота соціального педагога с такими сім’ями поділяються на:

·          соціальний супроводь (бесіда з батьками, аналіз сімейних стосунків, консультування, обстеження матеріально-побутових умов родин);

·          профілактичні (налагоджування взаємостосунків між членами родини, врегулювання конфліктів, профілактика насилля).

·          просвітницька (консультації з метою розвитку компетентності та зацікавленість життям своїх дітей). Сприяння дітям та батькам в отриманні гарантованих їм пільг.

     

    Соціальний педагог в дошкільному закладі повинен постійно вдосконалювати модель соціальної роботи с різними родинами з використанням зусиль усіх учасників навчально-виховного процесу.

1

2

3

4

Головна справа виховання полягає у тому, щоб безліччю ниток зв'язати людину з життям — так, щоб з усіх боків перед нею поставали завдання, що є для неї значущими, привабливими, які вона вважає своїми, до розв'язання яких вона долучається. Це важливо тому, що головне джерело всіх моральних негараздів, усіх відхилень у поведінці — це та душевна порожнеча, яка утворюється в людей, коли вони стають байдужими до навколишнього життя, залишаються у ньому сторонніми спостерігачами.

    Умови сьогодення ставлять перед особистістю багато завдань та вимог. Особливо вимогливим є навколишнє соціальне середовище, адже для успішної життєдіяльності потребується різнобічна сумісність із навколишнім. Варто зазначити, що внаслідок зміни суспільних орієнтирів та відносин усталена система вартостей і способу життя людей сьогодні об'єктивно потребує певного переоцінювання й усвідомленого переосмислення. Тому для соціально-психологічної служби ДНЗ одним із завдань є пошук нових підходів до розв'язання проблеми введення дитини у соціальне середовище, тобто до світу людей.

    Діти набувають соціального досвіду, починаючи володіти такими соціальними уміннями як:

•   контактувати (просто, доступно, красиво);

•   висловлювати свою думку (оцінювати);

•   висловлювати згоду (незгоду);

•   відповідати на поставлене запитання;

•   виявити свою життєву позицію, будучи дієздатним і відповідальним;

•   вибачитися і приймати вибачення інших;

•  приходити на допомогу;

•   запрошувати інших до спільної роботи;

•   бути привітним, усміхатися партнерові (це ознака оптимістичного настрою у бажаній зустрічі);

•   брати участь у спільній роботі з іншими згідно з домовленістю, зобов'язанням.

   Соціальний педагог – спеціаліст з виховної роботи з дітьми та дорослими, який покликано створювати благо приємні соціальні, навчально-виховні умови для розвитку та соціалізації особистості.

Основні напрямки діяльності соціального педагога:

І. Захист і охорона дитинства.

Сьогодні юридичною основою діяльності з охорони дитинства та захисту прав дитини є Конвенція ООН о правах дитини (1989р.0, яка була ратифікована в Україні у 1991 році. Ця робота ведеться з дітьми, батьками та педагогами і включає в себе:

1.      Забезпечення інформацією та консультування дітей і дорослих стосовно взаємних прав і обов’язків дітей та дорослих. Форми роботи – заняття, бесіди, консультації, тренінги, анкетування тощо.

2.      Діагностична робота. Проводиться для виявлення факторів, які можуть спровокувати відхилення в психічному і соціальному розвитку дитини. Діагностики, що проводить соціальний педагог допомагають оцінити:

·          особливості соціального оточення (психологічний клімат в групі, в родині);

·          соціальний статус дитини, особливості особистості (виявлення обдарованих дітей, дітей групи ризику тощо);

·          самооцінку;

·          соціально-емоційну сферу особистості (тривожність, агресивність і т.ін.).

1.      Корекційна робота за корекційно-розвивальними програмами та черезроботу з дорослими, які беруть участь у вихованні дітей.

2.      Превентивне виховання. Організація виховного середовища для дітей, що буде попереджати проступки, тобто оточити дитину такою опікою та такою чистою атмосферою, щоб вона не мала можливості роботи щось погане.

3.      Робота з неблагонадійною сім’єю (таблиця).

ІІ. Робота з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади.

    У відповідності до Закону України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту” (ст. 9) громадяни України незалежно від будь-яких ознак мають рівні права на одержання дошкільної освіти в дошкільних закладах і в сім’ї. Незважаючи на те, що в останні роки спостерігається позитивна тенденція збільшення кількості дітей, що охоплені дошкільною освітою, значна частина дітей не відвідує ДНЗ (за останніми даними біля 50%) з різних причин. Робота соціального педагога в цьому напрямку включає в себе:

·          утворення бази даних дітей неохоплених дошкільною освітою, з метою їх залучення до ДНЗ;

·          консультування батьків, діти яких не відвідують ДНЗ, запрошення їх до консультпункту “Довір’я”;

·          залучення дітей, які не відвідують ДНЗ, та їх родини до участі в святах, розвагах та заходах для батьків ДНЗ.

ІІІ. Зв’язки з громадськістю (налагодження двостороннього контакту з соціальними службами, відділом освіти району, державними та громадськими організаціями, адміністраціями шкіл та поза освітніми закладами тощо).

     Дошкільні заклади зараз називають інститутами соціалізації, а не школами для малюків. Їх основне призначення – навчити дитину основам науки життя, а не дати знання з окремих предметів. Заняття, наближені до шкільних уроків, в перші 5 років життя не вважаються пріоритетними. Необхідно зберегти дитячу субкультуру в специфічних дитячих формах діяльності:

·          ігровій;

·          практичній;

·          зображувальній;

·          спілкуванні.