Консультація

Тема «Як допомогти дитині добре поводитися?»

Мета – психологічно просвітити батьків вихованців дошкільного навчального закладу з проблеми виховання дітей.

Хід консультації

1.Вступне слово соціального педагога

Більшість батьків замислюється, чи правильно вони поводяться з дитиною. Звісно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі, а іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки – що слід зробити, аби діти поводилися добре?

2.Поради для батьків

- подавайте дітям приклад гарної поведінки. Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка – приклад для наслідування.

- змінюйте оточення, а не дитину. Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях аніж потім карати дітей за їх природну цікавість

- висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям , чого ви від них очікуєте, замість того, чого не очікуєте.

- висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, у якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

- не надавайте великого значення заохоченням і покаранням. З дорослішанням дитини покарання і заохочення стають менш результативними. Пояснюйте причину, що впливає на ваше рішення. Прагніть до компромісу в спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими – використовуйте тактику переключення уваги.

- обирайте виховання без крику і побиття. Крик або постійні докори є шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру

- допомагайте дітям поводитися краще, даючи їм право вибору. Не сперечайтеся з дітьми про справи, що не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не докорятиме, що ви її постійно контролюєте.

- діти мають право на позитивне ставлення до себе. Уряд України забов’язався дотримуватися принципів Конвенції ООН з прав дитини. У ній зазначено, що діти мають права, один з яких – захист від будь – яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

3. Обмін думками між учасниками консультаційного процесу